ЧИМ ЗАЙМАЄТЬСЯ ПРАКТИЧНИЙ ПСИХОЛОГ В ДНЗ ?

Консультативно-просвітницька робота

Мета: підвищення психологічної культури вихователів і батьків, забезпечення інформацією з психологічних проблем, формування запиту на психологічні послуги.

Сьогодення ставить нові вимоги до дошкільної освіти та до кожного вихователя. Педагоги мають бути творчими особистостями, новаторами ідей, постійно підвищувати свій професійний рівень. А допомагати їм у цьому, надавати психологічну та методичну підтримку мають спільними зусиллями психологічна служба та адміністрація ДНЗ.

Індивідуальні консультації – це надання конкретної допомоги дорослим, які спілкуються з дошкільником. Завдання психолога в процесі консультування полягає у наступному:

1. в усвідомленні дорослими та дітьми природи їхніх утруднень;
2. в аналізі й розв’язанні психологічних проблем, пов’язаних із особистісними особливостями, життєвими обставинами в яких розвивається людина, взаєминами в родині, у дружньому колі, у дошкільному закладі тощо;
3. у формуванні нових установок і прийнятті власних рішень.

Консультації можуть бути короткостроковими (одно-дворазове відвідування психолога) або довгостроковим (психолог працює з клієнтом протягом кілька місяців з певною періодичністю). Тривалість консультацій залежить від проблеми, з якою звернувся клієнт до психолога, від бажання клієнта серйозно працювати над проблемою, об’єктивних обставин у житті клієнта чи психолога.

Форми психологічної просвітницької роботи з формування компетенції вихователів дошкільних закладів сприяють збагаченню інтересів, духовних і професійних потреб педагогічних кадрів, дають змогу мати власну позицію щодо важливих психологічних проблем сучасності, а також є формою виявлення й узагальнення найкращого досвіду. Такі форми роботи також сприяють удосконаленню знань вихователів, єдності поглядів, вимог і дій педагогічних колективів щодо важливих проблем теорії та методики розвитку дітей дошкільного віку.

Серед форм психологічної просвітницької роботи можна виділити:

• лекції,
• групові консультації,
• проблемні семінари,
• семінари-практикуми,
• тренінги,
• виступи на батьківських зборах тощо.

Психодіагностична робота

Мета: психолого-педагогічне вивчення індивідуальних особливостей особистості дітей, педагогів, батьків.

У дошкільному закладі практичний психолог:

• виявляє причини виникнення проблем у навчанні і розвитку дітей;
• вивчає резервні можливості особистості, на які можна спиратися в ході корекційно-розвивальної або консультативної роботи;
• вивчає психологічний клімат у педагогічному та дитячих колективах закладу;
• виявляє на ранньому етапі пізнавальні інтереси та здібності дітей.

Цей напрямок здійснюється у формі планової діагностики або діагностики по запиту педагогів, батьків, адміністрації, і розглядається як важливий підготовчий етап для подальшої корекційно-розвивальної роботи.

Психодіагностичні методи, які використовує психолог ДНЗ:

• Тестування
• Спостереження
• Анкетування
• Бесіда
• Аналіз продуктів дитячої творчості (малюнків, аплікацій, поробок)

Корекційно-розвивальний напрямок

Мета: систематичне цілеспрямоване використання психологом психологічних методів та засобів по створенню оптимальних можливостей та умов для повноцінного та своєчасного психічного розвитку дитини. Корекційна робота з дітьми, які віднесені до категорії групи ризику на тих або інших підставах, спрямована на специфічну допомогу цим дітям. Розвивальна робота з дітьми може здійснюватись з усіма дітьми і бути націлена на розвиток у дітей психічних процесів, різноманітних здібностей.

В умовах дошкільного закладу психолог самостійно має право працювати тільки з дітьми, відхилення в поведінці яких не є наслідком поразки центральної нервової системи або психічного захворювання.

Корекцій-розвивальна робота здійснюється у формі індивідуальних і групових занять по корекції і розвитку, а також у формі тематичних психологічних тренінгів, розроблених для дітей, що мають східні поведінкові проблеми.

Організаційно-методичний напрямок

Мета: організація власної діяльності, аналіз та узагальнення її результатів, підвищення власного професіоналізму через самоосвіту.

Цей напрямок роботи практичного психолога умовно можна розділити на три складові:

1. Аналіз та планування власної діяльності.

Він включає:

• складання річного та щомісячного планів роботи;
• складання аналітичного та статистичних звітів роботи за навчальний рік;
• підготовка до різноманітних виступів (на нарадах, педрадах, батьківських зборах);
• розробка програм досліджень, підготовка психодіагностичного інструментарію;
• розробка та підготовка до корекційно-розвивальних занять з дітьми, тренінгів, ділових ігор з педпрацівниками та батьками тощо.

2. Розробка рекомендацій для усіх учасників навчально-виховного процесу:

• розробка рекомендацій для вихователів щодо проблем, які виникають;
• розробка рекомендацій для батьків щодо взаємодії з дітьми «групи ризику»

3. Самоосвіта

• участь у навчально-методичних семінарах та нарадах практичних психологів;
• консультації у районних, міських, обласних центрах практичної психології;
• відвідування бібліотек, самостійна робота з методичною, психолого-педагогічною літературою тощо.
  

Адміністрація КДНЗ №12